Грузини проти драконівського закону про іноземні впливи

І знову грузинський парламент повернувся до розгляду закону про іноземні впливи. Фактично – аналогу російського закону, яким нищаться всі неурядові структури, вже який рік поспіль зачищається поле Росії від будь-яких паростків громадянського суспільства.

15 квітня законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу» підтримав юридичний комітет парламенту Грузії. У ході засідання опозиціонерів видаляли із зали.

Нагадаємо, що першу спробу ухвалити цей «закон про старт диктатури» грузинські законодавці зробили в березні 2023 року. Тоді кілька днів  Грузія вирувала, десятки тисяч людей збиралися на акції під будівлею грузинського парламенту, протестуючи проти законодавчих ініціатив, які копіюють російський підхід таврувати «іноагентами» тих, хто не подобається владі.

Тоді проєкт закону був знятий з розгляду із обіцянкою: ніколи знову.

Однак, минув рік і в залі парламенту знову слухається закон, а під грузинським парламентом – знову десятки тисяч людей, які проти нього протестують.

ООН, Європа та США закликали грузинський уряд відкликати повторно ініційований законопроєкт про «іноземних агентів».

Уряд Німеччини з «певним жалем» ставиться до того, що «попри недвозначно негативну суспільну реакцію в самій Грузії, а також за кордоном», «Грузинська мрія» повторно внесла до парламенту спірний законопроєкт і навіть натякнула, що це може вартувати Грузії європейської перспективи. 

Чому грузинські законодавці знову поставили законопроєкт на розгляд?

Як його норми вплинуть на життя третього сектора, громадянського  суспільства?

Чи зможуть грузини примусити владу відмовитися від закону?

І якщо ні, чи готове суспільство прийняти відмову від європерспективи Грузії?

Ці питання ми задали експертам.

ПРИЙНЯТИ ЗАКОН НАКАЗАВ КРЕМЛЬ

Гоча Мірцхулава, директор Академії політичних та суспільних відносин. Фото: Гоча Мірцхулава / Фейсбук.

Гоча Мірцхулава, директор Академії політичних та суспільних відносин:

- Я думаю, що влада так боїться Москви та Путіна, що вони відмовилися від обіцянки назавжди зняти цей закон, яку дали минулого року своїм громадянам. Я думаю, що європерспектива Грузії, популярність європейського вектору і вихід у фінал Євро грузинської команди стурбували Москву.

В Україні цього могли не помітити, але були випадки, коли грузинські футболісти підкреслювали свій курс на Європу. Бомбардир Хвіча Кварацхелія, піднявшись після переможного матчу на сцену до вболівальників на площі Першої Республіки, прокричав: «Куди ми йдемо?». І всі закричали у відповідь: «В Європу!». Хтось думає, що це, мовляв, означало: їдемо на Євро футбольне. А насправді всіма читалося, що це виступ за європейський вектор Грузії.

Я думаю, що оце зростання в Грузії популярності Європи стало останньою краплею для Кремля і вони дали директиву прийняти цей закон. Я вірю, що громадяни Грузії розуміють, що грузинська влада робить не ті кроки, які потрібні для розвитку та європейської перспективи. Те, що робить влада, це підло щодо своїх співгромадян, і я думаю, що грузинське суспільство не дозволить ухвалити закон.

Минулого року, коли вперше сказали, що таке законодавство необхідне для забезпечення фінансової прозорості одержувачів грантів, то я радив владі додати кілька статей у податковий кодекс, закон про гранти і в закон про бухоблік. І питання було б зняте, тим більше, що всі неурядові структури працюють прозоро і публікують звітність і напрямки, за якими витрачаються кошти.

Але не прозорість – завдання влади. Ви знаєте, що 1936 року Сталін прийняв одну з найбільш демократичних Конституцій у світі. А 1937 року розстріляв інтелігенцію всіх республік, які входили до СРСР. За аналогією, закон приймається не проти Росії, яка окупувала 20% Грузії, а проти Заходу та США.

Що написано в законі? Повірте, деталі і як вони їх пояснять – вже неважливо. Головне, для чого він приймається? Закон приймається для утисків третього сектору. Третій сектор багато працює на адміністративних кордонах з окупованою територією, допомагає розвитку гірських поселень, допомагає із гендерною темою, допомагає виживати. Тому закон буде шкодити владі не лише репутаційно. Вони готують репресії для інтелігенції перед виборами, які відбудуться восени.

І це добре розуміють грузини, я і сам не чекав кількатисячний мітинг, який було зібрано вже під час слухань у парламенті. Я вірю, що тут спрацює фізичний закон: чим більше вони будуть тиснути на народ, тим сильнішою буде протидія.

Я думаю, що для влади Іванішвілі настануть важкі часи. Росія не здатна досягти поставлених цілей ані в Україні, ані в Грузії. Перспектива українського народу до зближення ЄС більш чітка, ніж було до вторгнення. Дві наші країни, з яких одна воює, в інша частково окупована, тим не менше будуть виступати на Євро. А у росіян взагалі немає перспективи.

І я переконаний, що ця влада закінчить настільки погано, як не закінчувала жодна влада у Грузії.

ГРУЗИНСЬКИЙ ТРЕТІЙ СЕКТОР ЗГУРТОВАНИЙ І НЕ ДАСТЬ УХВАЛИТИ ЗАКОН

Нукзар Суарідзе, журналіст Ресурс-Центру журналістики. Фото: CIUniversity

Нукзар Суарідзе, журналіст Ресурс-Центру журналістики:

- Влада дійсно обіцяла ніколи не повертатися до цього закону. Дехто пов’язує повернення до нього з призначенням нового прем’єра Іраклія Кобахідзе. Те, що закон, який так не хотіло грузинське суспільство, збираються приймати, це означає, що влада йде ва-банк і хоче до кінця довести цю справу. Я ж бачу бажання знівелювати, знищити та зробити керованим третій сектор. У нас сильні журналісти, сильні громадські організації, є свобода слова, антикорупційні розслідування діяльності керівних органів – це не подобається владі. Ми заважаємо їм правити «єдиною рукою».

Те, що закон про «іноагентів» – загроза європерспективі Грузії, знають всі. Це обговорюється і у владних кабінетах, і в посольствах, і в офісах аналітиків та журналістів. Днями була зустріч нашого прем’єр-міністра із Олафом Шольцем, який також сказав про загрози європерспективи, але вони не взяли це до уваги. Вчора посли США, Британії та ЄС також бачилися із прем’єр-міністром, ми не знаємо деталей, але не виглядає, що Іванішвілі це якось налякало.

Правляча більшість завжди апелює, мовляв, такі закони є у Франції, США,  чому ви кажете, що це – аналог російського закону. Але я б сказав, що тут треба чітко розуміти, хто твій друг, а хто ворог. Тоді буде зрозуміло, як ти використовуватимеш закон. Пройшло 10-12 років, як у Грузії змінилася влада, і у нас не було затримано жодного агента ворожої країни. Хтось, хто має критичне мислення, може уявити, що в країні, в якій окуповані 20% територій, не може бути агентів ворожої країни? Вони натомість шукають «агентів» серед тих, хто отримує кошти від дружніх країн Європи. Тобто, тих людей і називають «агентами». 

Законопроєкт зобов'язує неурядові організації та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як «іноземний агент». Нагадаю, що попередній прем’єр-міністр Грузії колись на економічному саміті в Дубаї казав, що не може накласти санкції на Росію, бо економіка його країни впаде. Тобто, за тією логікою, всій Грузії, де економічне зростання залежить від Росії і яка прив’язана більш як на 20%, теж треба реєструватися як «іноземному агенту». Такий закон може працювати лише на проросійські сили, і він заважатиме, знищуватиме організації, яким допомагають із фінансуванням західні структури.

Третій сектор, громадянське суспільство, тобто, готовий боротися проти цього закону до кінця.

ЯКЩО ЗАКОН УХВАЛЯТЬ, ТО ЦЕ БУДЕ АБСОЛЮТНИМ КРАХОМ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ПРОЗАХІДНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ГРУЗІЇ

Вахтанг Маїсая, доктор політичних наук, експерт центру зовнішньополітичних досліджень OPAD. Фото: djgnicevs.pics

Вахтанг Маїсая, доктор політичних наук, експерт центру зовнішньополітичних досліджень OPAD:

- Закон «Про прозорість іноземного впливу» містить у собі 4 статті і, фактично, є повною копією російського закону, ухваленого 2016 року. На 16 квітня було заплановано перше читання. Однак засідання не вдалося через великі сутички. Поліція і спецслужби застосували спеціальні заходи проти мирних демонстрантів, включно зі сльозогінним газом і водометами, а також глушили зв'язок. Спостерігалися репресії та арешти.

Люди кажуть своє «ні» цьому закону, бо він утискає розвиток громадянського суспільства, обмежує їхні основні демократичні та політичні права.

Відповідно до нього організації, які отримують фінансування із західних країн, як-от неурядові організації, ЗМІ та різні аналітичні центри, вважаються іноземними агентами та мають бути зареєстровані в спецреєстрі Міністерства юстиції. Вони повинні щорічно надавати звіти про свою фінансову діяльність і підкорятися спецслужбам Грузії, що суперечить принципам Конституції та законодавству країни. 

Цей закон спрямований проти наших дружніх західних країн-партнерів. Держдепартамент, Рада Європи, Європейська Рада і НАТО вже встигли чітко висловити свій осуд з цього приводу. Вони визнали неприйнятність ухвалення закону «Про прозорість іноземного впливу». Він веде до створення в Грузії м'якототалітарного режиму, аналогічного тому, що створив у РФ Путін. Такий самий режим прагне впровадити й нинішній грузинський уряд, який можна сміливо назвати проросійським.

Як третій сектор протистоїть? Скажу так, зараз триває серйозна громадська боротьба проти цього закону. Минулого року ми виграли перший етап, проте зараз уряд, схоже, підготувався і вірить у свою перемогу. Якщо вони зможуть ухвалити цей закон у першому читанні 17 квітня, то це буде дуже поганим знаком. Після цього підуть лише технічні деталі. Загалом вони хочуть завершити процес до 17 травня, але, можливо, що вони прискорять його.

Стаття 78 Конституції Грузії прямо вказує, що країна має стати членом НАТО і Євросоюзу, але ухвалення згаданого закону суперечить цьому. Це вже монополізація влади й конституційний переворот. Поліція і спецслужби підтримують правлячу партію.

Тому немає нічого дивного в тому, що президент Грузії назвала нинішній уряд російською, а не грузинською мрією. Поки що пані Зурабішвілі стоїть на боці протестувальників, їх дуже багато, але залишається ще армія, яка спостерігає за процесами. І що важливо, в армії дуже сильні прозахідні погляди. Я сподіваюся, що до гіршого не дійде. Проте, проросійські сили, а саме – Кремль, постійно провокують грузинське суспільство, щоб воно вступило в громадянську війну.

Загалом же ухвалення цього закону призведе до відмови від європейської інтеграції Грузії. Європейський Союз може застосувати проти нашої країни так звану реверсивну політику, тобто анулювати статус кандидата на вступ до ЄС. Ще одне побоювання полягає в тому, що багато грузинських політичних сил, які підтримають цей законопроєкт, можуть перестати отримувати допомогу з Європи.

Крім того, Держдепартамент уже зажадав від грузинської влади, щоб та покарала тих суддів, яких Держдеп виявив як корупціонерів, і щоб проти них було запроваджено санкції. Однак, судова влада вже монополізована правлячими колами Грузії, що означає, що незалежної судової системи практично немає. І процес «білорусизації» або «лукашенківщини» хоч іде повільними темпами, але, на жаль, усе-таки йде. Якщо цей закон ухвалять, то це буде абсолютним крахом європейської та прозахідної орієнтації Грузії. І можливо, ми опинимося в лоні нової Російської імперії й станемо, як то кажуть, перед горем рашизму. Така загроза цілком існує.

Ярослава Міщенко, Мирослав Ліскович. Київ

Перше фото: Радіо Свобода

ukrinform.ua